Маня (luol_carmelo) wrote,
Маня
luol_carmelo

На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки...

В это такое сумбурное и трагическое лето, находясь вдали от дома, вспоминала я стихотворение Лины Костенко "На конвертики хат...". Я его не знаю наизусть полностью, отдельные строки всплывали в памяти, не давая покоя: а как там дальше?
Лина Костенко встретила войну маленькой девочкой. Всю последующую жизнь она возвращалась к теме войны, переживая опять и опять "біль тих не дитячих вражень".

На конвертики хат
літо клеїть віконця, як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там.

Опускаюсь на землю,
на сизий глобус капусти.
На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін.
Під склепінням печалі така хороша акустика.
Ледве-ледве торкнешся, а все вже гуде, як дзвін.

Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик.
І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.
Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик.
Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні.
Tags: война, литература
Subscribe

  • Ихтиандры

  • (no subject)

  • Стрекоза и муравей

    СОВРЕМЕННАЯ ВЕРСИЯ. 1. Муравей тяжело работает всё лето на жаре, строит свой дом и укладывает запасы на зиму. Стрекоза думает, что Муравей дурак,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments