March 20th, 2018

цветок

І ще трохи Ліни Костенко

Куди йдемо?

                 Який лишаем слід?

       Хто пам'ять змив як дощик акварельку?

                      Все менше рук

                                   що вміють сіять хліб

                             Все більше рук

                                             що тягнуть все у пельку

***

Душа — єдина на землі держава

            де є свобода чиста як озон

                  Кордон душі проходить над світами

                         а там нема демаркаційних зон

***

І виростають покоління

                                котрі не чули тишини

О найстрашніше з літочислень —

                       війна війною до війни!

       І вже новітні канібали

                     і втрат людських не одридать

         Що вберегли ми

                                 що надбали

                                             щоб дітям в спадок передать?!

***

Хто в нашу долю тільки не втручався

         В яких тенетах тільки не б'ємось

             Духовний Чорнобиль давно вже почався

                      а ми іще тільки його боїмось

***

Спасибі вам за побажання влетів

       Лечу на перебитому крилі

              В Червону книгу запишіть поетів

                        Поети теж зникають на землі